ГІДРОХІМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ РІЧКИ ТЕТЕРІВ У МЕЖАХ ПИТНОГО ВОДОЗАБОРУ МІСТА ЖИТОМИР 

 

https://doi.org/10.31073/ecobezpeka202507-01

 

Валерко Р. А.

Бондарчук В. М.

Кірейцева Г. В.

 

Стаття опублікована у журналі "Екологічна безпека та технології захисту довкілля"

ВИПУСК № 7 2025,

14.01. 2025 року

 

 

  Анотація.   Гідрохімічний стан річки Тетерів є визначальним фактором екологічної безпеки та якісного питного водопостачання міста Житомир. У межах дослідження проведено комплексний аналіз гідрохімічних показників води річки Тетерів у межах питного водозабору м. Житомир за період 2000-2024 років на основі отриманих даних моніторингу Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять (далі ̶ БУВР). Було проаналізовано динаміку таких показників як: біохімічне споживання кисню (БСК₅), розчинений кисень, завислі речовини, сульфати, хлориди, фосфати, нітрати та нітрити. Дослідження базується на даних «Звітів загального користування» Державного агентства водних ресурсів України (далі ‒ Держводагентство) та результатах моніторингу БУВР Прип’яті. Для аналізу динаміки показників було застосовано поліноміальні тренди різних ступенів з оцінкою величини вірогідності апроксимації. Особливу увагу приділено виявленню сезонних коливань та відхилень від нормативних значень, встановлених для водойм питного призначення. Результати дослідження показали, що показник БСК₅ коливався в межах 2,08–7,22 мгО₂/дм³, причому середні значення відповідали нормативу (≤3 мгО₂/дм³) лише у 2011, 2012, 2014 та 2015 роках. Вміст розчиненого кисню знаходився у межах 6,0–14,56 мгО₂/дм³, що відповідало нормативним вимогам (≥4,0 мгО₂/дм³). Вміст завислих речовин не перевищував нормативів, за винятком періоду березня 2003 року (17 мг/дм³, що у 1,13 рази більше норми). Середній вміст сульфатів знаходився у межах 22–87 мг/дм³, що не перевищувало встановлену норму (100 мг/дм³). Концентрація хлоридів варіювала від 9,4 до 81,5 мг/дм³, залишаючись нижче допустимого рівня (300 мг/дм³). Вміст фосфатів у воді становив 0,028–0,105 мг/дм³, що значно нижче допустимого значення (0,7 мг/дм³). Концентрація азоту амонійного, у деякі роки перевищувала нормативні значення (≤0,5 мг/дм³): у 2000 році – у 1,11 раза, у 2001 – у 1,07 раза, у 2004 – у 1,14 раза, у 2005 – у 1,4 раза, у 2006 – у 1,08 раза. Вміст нітратів варіював у межах 1,9–3,3 мг/дм³, що не перевищувало нормативні показники. Вміст нітритів у воді зафіксовано у межах 0,001–0,20 мг/дм³, причому у 2,96% випадків перевищено допустиму норму (0,02 мг/дм³). Отримані результати підтверджують необхідність посилення системного моніторингу та реалізації заходів щодо покращення якості води у питному водозаборі м. Житомир. Проведений аналіз може бути використаний для розроблення екологічних програм, оптимізації методів очищення води та забезпечення сталого водопостачання.

 

Ключові слова: гідрохімічний моніторинг, річка Тетерів, питний водозабір, якість води, екологічна безпека, водопостачання, забруднення.