Науковий журнал

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ

Засновник журналу "Екологічна безпека та технології захисту довкілля" -Корпорація Науково-виробниче об’єднання "Технології захисту довкілля"

 

АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНОЇ БАЗИ У СФЕРІ КЛІМАТУ. АДАПТАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗМІН КЛІМАТУ (ЄВРОПА ТА УКРАЇНА)

https://doi.org/10.31073/ecobezpeka202406/1-07

Ромасевич Д

Ромасевич І

 

Стаття опублікована у журналі "Екологічна безпека та технології захисту довкілля"

ВИПУСК № 6 (1) 2024,

22.12.2024 року

 

 

Анотація.

У статті аналізується законодавчо-нормативна база у сфері клімату в Європейському Союзі та Україні. Встановлено, що міжнародні підходи до боротьби зі зміною клімату формувалися на основі Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди, які заклали основи сучасної кліматичної політики.

Наголошено, що Європейський Союз створив цілісну систему правового регулювання: Європейський зелений курс, Кліматичний закон ЄС, стратегію адаптації до змін клімату та пакет «Fit for 55». Вони встановлюють обов’язкові цілі скорочення викидів і досягнення кліматичної нейтральності.

Зазначено, що Україна поступово адаптує своє законодавство, ратифікувавши Паризьку угоду у 2016 році та ухваливши низку стратегічних документів: Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату, Національно визначений внесок (НВВ) зі скорочення викидів. Проте імплементація часто має декларативний характер, фінансове забезпечення обмежене, а міжсекторальна координація залишається низькою.

У статті наведено порівняльні таблиці, які демонструють ключові відмінності між кліматичною політикою ЄС та України: у ЄС кліматичне законодавство є обов’язковим, фінансово підкріпленим і інтегрованим у всі сфери управління, тоді як в Україні воно здебільшого носить стратегічний, але не зобов’язувальний характер.

Зроблено висновок, що для успішної адаптації українського законодавства необхідно ухвалити спеціальний кліматичний закон, запровадити систему торгівлі квотами (ETS), розширити адаптаційні заходи на всі рівні управління, створити національний кліматичний фонд і забезпечити ширше залучення громадськості.

Ключові слова: кліматична політика, адаптація, Паризька угода, Європейський зелений курс, Україна, законодавство, кліматична нейтральність, викиди парникових газів.