Стаття опублікована у журналі "Екологічна безпека та технології захисту довкілля"

ВИПУСК № 8 2025

26.06. 2025 року

 

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ

СТАБІЛЬНОСТІ ОБ'ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА

ШТУЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

 

DOI:  https://doi.org/10.31073/ecobezpeka202508-019

 

Машков О.А. https://orcid.org/0000-0001-9227-4647

 Маркіна Л.М. https://orcid.org/0000-0003-3632-1685

Присяжний В.І. https://orcid.org/0000-0001-7825-9037

                                Оводенко Т.С. 

 

Анотація

    Досліджується можливість кількісної оцінки функціональної стабільності розподілених інформаційних і контрольних систем. Введені поняття ознак, критерії та межі функціональної стійкості, які базуються на визначенні параметрів графа, що описує структуру досліджуваної системи цього класу. У статті запропонуються ознаки та індикатори функціональної стійкості структури екологічного комплексу. Підтверджені критерії та показники функціональної стабільності критичної інфраструктури та штучних небезпечних об'єктів. Обговорюється поняття функціональної стабільності. Введені концепції дозволяють оцінити, наскільки стан екологічного комплексу (критична інфраструктура та штучно небезпечні об'єкти) знаходиться від межі стабільності, тобто стану екологічного комплексу.

Яка межа його функціональної стабільності? Цю межу також можна визначити через координацію структури. У такому випадку вона характеризується низкою відмов (розрив ребер або руйнування вершин), що може призвести до переходу комплексної структури в нестабільний стан. Розроблено методи кількісної оцінки функціональної стабільності за допомогою введених індикаторів. Переваги цього підходу полягають у здатності кількісно оцінити функціональну стабільність поточної структури екологічного комплексу на основі зовнішніх ознак. На основі таких оцінок можна давати рекомендації щодо будівництва споруди або розробити обґрунтовані вимоги до системи управління екологічною безпекою та системи підтримки прийняття рішень у сфері екологічного управління. Проведені дослідження дозволяють обґрунтувати вимоги до системи управління екологічною безпекою критичних інфраструктурних об'єктів і техногенно небезпечних об'єктів на етапі проектування, розв'язати задачі синтезу оптимальної структури екологічного комплексу за критерієм максимальної функціональної стабільності з обмеженням вартості будівництва та експлуатації ліній зв'язку, а також підтвердити можливість збільшення структури системи під час експлуатації.

Ключові слова : екологічний комплекс, межа функціональної стабільності, критерії та межі функціональної стабільності, об'єкти критичної інфраструктури, система підтримки екологічних рішень, система управління екологічною безпекою, техногенно небезпечні об'єкти, функціональна стабільність.